Кропив'янка співоча

? Кропив'янка співоча
Охоронний статус
Найменший ризик  (МСОП 3.1)
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota) Царство: Тварини (Animalia) Тип: Хордові (Chordata) Клас: Птахи (Aves) Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes) Родина: Кропив'янкові (Sylviidae) Рід: Curruca Вид: Кропив'янка співоча
Біноміальна назва
Curruca hortensis (Gmelin, 1789)
Підвиди
(Див. текст)
Синоніми
Motacilla hortensis J. F. Gmelin, 1789 Sylvia hortensis (J. F. Gmelin, 1789) Hortensis hortensis (J. F. Gmelin, 1789)
Посилання
Вікісховище: Curruca hortensis Віківиди: Curruca hortensis EOL: 60783392 МСОП: 22735012

Кропи́в'янка співоча (Curruca hortensis) — вид горобцеподібних птахів родини кропив'янкових (Sylviidae). Мешкає в Західному і Центральному Середземномор'ї. В Україні рідкісний залітний вид, зареєстровано на острові Зміїний (недостовірна інформація; в джерелах згадок ймовірно мова йде про товстодзьобу кропив'янку, з якою раніше вид вважався конспецифічним).

Опис

Співоча кропив'янка

Довжина птаха становить 15—16 см, вага 28 г, дещо більше, ніж у чорноголової кропив'янки, що робить його одним з найбільших представників родини. Дзьоб довгий, загострений, лапи чорні.

У самців верхня частина тіла рівномірно сіра, хвіст прямий, крайні стернові пера білі, нижня частина тіла білувата. Голова темно-сіра, на верхній частині обличчя сірувато-чорна «маска», горло біле. Райдужки світло-жовті. У самиць голова більш світла, оливково-сіра, скроні й обличчя у них також темні. Нижня частина тіла піщана, боки коричнюваті. Райдужки темні.

У молодих птахів у віці до 1 року забарвлення подібне до забарвлення самиць, однак «маска» на обличчі у них менш виражена, голова світла-сіра, скроні й нижня частина тіла більш коричнюваті, гузка світло-сіра.

Підвиди

Виділяють два підвиди:

• C. h. hortensis (Gmelin, JF, 1789) — від Піренейського півострова до східної Франції і Апеннінського півострова, також від Північно-Східного Марокко до Тунісу й Західної Лівії;
• C. h. cyrenaicae (Svensson, 2012) — Киренаїка (північний захід Лівії).

Товстодзьоба кропив'янка раніше вважалася конспецифічною зі співочою кропив'янкою, однак була визнана окремим видом.

Поширення і екологія

Співочі кропив'янки гніздяться в Іспанії, Португалії, Андоррі, Франції, Італії, Марокко, Алжирі, Тунісі і Лівії, іноді також в Швейцарії. Взимку вони мігрують на південь, де зимують в регіоні Африканського Сахеля, від Мавританії і Сенегалу до Чаду, іноді також в оазах на півдні Сахари. Бродячі птахи спостерігалися в Західній Європі, на Мальті і Канарських островах. Співочі кропив'янки живуть в різноманаітних відкритих або напіввідкритих лісових масивах з чагарниковим підліском, зокрема в маквісі, що складається з коркових і кам'яних дубів, в арганієвих заростях, відомих як дехеса, в оливкових гаях, іноді в соснових лісах, на висоті до 3000 м над рівнем моря. Також вони зустрічаються в садах і на узліссях виноградників. Зимують у напівпосушливих саванах і трав'янистих степах, місцями порослих акаціями та іншими чагарниками, а також у тамариксових заростях і в заростях на берегах річок.

Співочі кропив'янки живляться безхребетними, переважно комахами та їхніми личинками, а також павуками й равликами, під час негніздового періоду також ягодами. Моногамні, гніздяться з середини квітня по липень. І самиці, і самці будують міцне чашоподібне гніздо, яке робиться з трави, рослинного пуху, моху та павутиння, встелюється тонкими травинками і шерстю, розміщується на дереві або в чагарниках, на висоті від 0,3 до 3,5 м над землею, часто поряд з гніздом червоноголового сорокопуда. У кладці від 3 до 5 яєць. Інкубаційний період триває 13—14 днів, пташенята покидають гніздо через 13—14 днів після вилуплення. Насиджують кладку і доглядають за пташенятами і самиці, і самці.